рекіти

Участю у письменницькій акції в Ужгороді подружжя Дурундів започаткувало благодійну ініціативу
Збір коштів на лікування ужгородки Аніти Білей, яка постраждала через падіння гілки при необережному обрізанні дерев, продовжиться в інтернеті.
14 листопада до акції «Письменник за прилавком» долучилася натхненна творча родина – Наталія та Андрій Дурунди. Про здобутки митців і мету участі в п... докладніше
2020-12-17

ОГНИК У ХАТІ НА ГОРІ, АБО СЛОВО ПРО БРАТА
Було нас восьмеро: чотири брати й чотири сестри. Два брати відпливли за Межу, а два ще топчуть ряст…
У ці вересневі дні найстаршому, Михайлові, виповнилося 80 літ. Хто з братів-сестер зміг – видерлися на гору в Затінь до рідної хати, аби ювіляра привітати, многая літ заспівати.
Він прийшов у с... докладніше
2020-09-27

Книга з пекла, або Непроста доля «Вікторії регії»
МОЯ ПЕРША ЕЛЕКТРОННА КНИЖКА!
https://andronum.com/product/durunda-andriy-viktoriya-regiya/
Без книг ми б залишились дикунами
Гельвецій
Кожному письменнику важко дається його книжка, як і дитина – породіллі. Бо книжка – теж дитя свого творця.
Як і людина, кожна книжка має свій ... докладніше
2020-09-10
До дня батька
Нині, в день батька, з особливим болем хочу розповісти про свого тата-мученика, який у 54 роки полинув у засвіти... І мені завжди у житті, навіть до сьогоднішньої сивини, коли і сам я вже батько, так не вистачало його ні з чим незрівнянного батьківського тепла, підтримки, поради, та-ак...
Це – ур... докладніше
2020-06-22

Вікторія регія
Вікторія регія – незвичайної краси квітка, що росте у нетрях ріки Амазонки. Вона особлива тим, що цвіте лише чотири дні у році. Червоним кривавим цвітом цвіте… Милує око й пече вистраждану заробітчанську душу…
Заробітчанську… бо саме цю тему розкриває Андрій Дурунда у своїй однойменній повісті. Н... докладніше
2020-06-13
Як бути без тебе – не знаєм, Не видно життєву звізду…
Вночі з немислимих заобрійних світів прийшла до мене матуся. Жива… Уся в клопотах, як і за життя. Хоч уже 6 літ вона у обіймах Вічності.
Такої пори, як нині, ми йшли в Затінь садити булі. Справді незабутньо-священна пора: весна, по-особливому пахнуть зорана рілля і гній, сп»яніле від радощів птас... докладніше
2020-04-29
Невдала втеча
Тоді я закінчив п’ятий клас. Нічого хорошого не чекало мене
влітку, а як завжди – щоденна важка робота. Найперше – з сіном. Бо
відколи помер батько – ми всі змушені були косити: мама, сестри,
я… Навіть молодший від мене братик помагав… «Не ти, Митре, махаєш косою, а вона – тобою», «Такий-ис... докладніше
2020-04-14

Згорів кафе-магазин
2 квітня об 11:55 до оперативно-рятувальної служби Закарпаття надійшло повідомлення про пожежу в кафе-магазині, розташованому в с. Рекіти Міжгірського району.
Загорання в складському приміщенні помітив власник торговельної точки, який саме працював всередині.
Для боротьби з вогнем на м... докладніше
2020-04-05
Красо моя опечалена...
…Від тої тяжкої звiстки, як вiд страшного грому, здригнулася
наша Черлена Купiль: Чедрикова Маня повiсилася. Вiддалася в сусiдню Березову Падь за якогось там, що роками лiтав по сибiрах за
великими грошима. І повiсилася. Проосiнньої днини менi це сповiстив у толоцi мiй скотарський друг Васько ... докладніше
2020-03-20
Пророчий заголовок
Це було в радянські часи, коли на одній шостій частині світу усім і вся керувала наймудріша і найчесніша за всі віки комуністична партія.
Якщо назви інших партій, які були, звісно, не в нас, а за кордоном, писалися з малої літери, то Компартія обов»язково - з великої. Такою вона була великою. Її ... докладніше
2020-02-27
Москвичі за кордоном
Це було ще за часів усемогутнього СРСР.
Василь Лазовий тоді служив у міліції, в обласному управлінні, у секторі зв»язків з громадськістю та засобами масової інформації.
Начальник їхнього відділу Н., в який входив згаданий сектор, вже давно по строках повинен був отримати звання полковника. А ц... докладніше
2020-01-22
Весни журливий усміх...
– Побив би їх Бог і сесі гори, – сердито сплюнув того вечора мій
хазяїн Петро, повернувшись десь із Севлюського району. Їздив туди
за якоюсь шестернею для колгоспного млина. – Там, у низині, сади
цвітуть, як молоко, люди землю засівають, засаджують, а туйки ще
сніги і сніги… Та й земля т... докладніше
2020-01-16
Паленка – не вода...
Хоч день ще лише розгортав над землею червонястi вітрила, але
торговиця вже жила своїм бурхливим життям. Молоде красиве
сонце, що виглядало з-за гiр, вона привiтала сотнями натхненних голосів: печально-смутних, веселих, лагiдних, тонких - аж пискливих, тенорiв, басовитих... Це був велетенський... докладніше
2020-01-03

На Андрія – до Андрія: акцію «Письменник за прилавком» днями підтримав письменник Андрій Дурунда
Серед іншого відвідувачі мали змогу побачити й новинку автора – одну з книг серії про відомих закарпатців «Роде наш красний».
Медіацентр УжНУ і далі стежить за перебігом щорічної акції «Письменник за прилавком», яка протриває у книгарні «Кобзар» до 18 грудня. У День святого Андрія за прил... докладніше
2019-12-17
Гаряче питання
Світ без Цiндолi став геть сiрим, нецiкавим. У толоку я ходив з
одним телям. Це тривало з тиждень.
- Довго ти мучитимеш нас без молока? - суботнього вечора знову
напосiлася Христина на Петра.
- Що, я корова? - трошки пiдпилий, вiн робить глупий вигляд і
лукаво посміхається. У такому с... докладніше
2019-12-13
1 наступна| остання сторінка
свіжі новини:
(рекіти)














свіжі коментарі:
(рекіти)
- Дуже гарно. З цікавістю прочитав...:
- Атаманюку підрасе ти не піднімай го:
- зелені чмирі ,скорл ім хаплик.:
- Докі ті євробляги будут мучити.йдім:
- На тата він має зуб тато лісник ста:
- Чому хтось має красти ліс а комусь :
- Дістав швайцер лісничого що тот при:
- То через швайцера не пускають тьгог:
- Добре казав Атаманюк що пустити на :
- то охоронна фірма належить щурю вас:
- Як міжгірці довіряють охоронній фір:
- про мого боса васю Щуря щось напиши:
- Молодець. Але відзиви на Твою прозу:
найбільше читають:
(рекіти)




Наверх Повна версія сайту
2013-2021
email:
ser.rosada@ukr.net